Фле́йта (з нім. Flöte) — загальна назва духових музичних інструментів, в яких повітряний стовп починає коливатись під дією струму повітря, що розсікається об гострий край стінки стовбура. Флейтою зазвичай називають найпоширеніший у професійній музиці різновид флейт — поперечну флейту. Флейта є одним з найдавніших музичних інструментів. Прабатьком флейти можна назвати звичайний свисток, що з'явився ще в древніх народів, і у ті часи був скоріше не музичним інструментом, а іграшкою або пристосуванням для виконання релігійних магічних обрядів, як наприклад, в індіанців Північної і Південної Америки, що виготовляли свистки з глини, кістки і дерева. Флейта (звичайна) — духовий інструмент, що використовується в симфонічних оркестрах. Виготовляється з срібно-цинкового сплаву, рідше — з дорогоцінних металів (срібло, платина, золото), інколи з чорного дерева палісандр; складається з 3 частин: лабіо, велике коліно та мале коліно. Лабіо має невеликий отвір, у який вдувається повітря, в цьому ж отворі відбувається розсікання потоків повітря гострою кромкою. Виконавець тримає флейту горизонтально, через що вона називається поперечною, або флейта-траверсо, на відміну від поздовжньої флейти, яку тримають під час гри як кларнет. Окрім вищезгаданого отвору на великому та малому колінах поперечна флейта має 14-16 отворів, які закриваються клапанами. Порядок прикладання пальців до отворів і клапанів називається аплікатурою. При усіх закритих отворах флейта дає найнижчий звук. Звуковий характер флейти — мелодійний, поетичний, але на думку деяких поціновувачів у флейт, виготовлених з металу, йому не вистачає теплоти. Сучасного вигляду флейта набула між 1832 та 1847 роками після реконструкції німецьким майстром Теобальдом Бьомом. Флейта-пікколо[ред. • ред. код] Докладніше: Флейта-піколо Мала флейта — різновид поперечної флейти, за конструкцією аналогічна звичайній, але в два рази менша і звучить на октаву вище, діапазон — від d2 до c5 (за реальним звучанням). У верхньому регістрі звучить надзвичайно пронизливо, виділяючись навіть в оркестровому tutti. Широко використовується в симфонічних та духових оркестрах. Альтова флейта[ред. • ред. код] В строї G різновид поперечної флейти, за конструкцією аналогічна звичайній, але у півтори рази більша і звучить на кварту нижче за звичайну. Використовується порівняно рідко. Інші різновиди[ред. • ред. код] Існують також надзвичайно рідко вживані інструменти — басова флейта, що звучить на октаву нижче звичайної, та ще більш екзотична — контрабасова флейта. Ці різновиди відрізняються також тим, що трубка в них для зручності гри зігнута. Поздовжні флейти[ред. • ред. код] Поздовжню флейту на відміну від поперечної тримають поздовжньо, звідси й назва. Існує безліч народних інструментів, що відносяться до поздовжніх флейт — сопілки, дудки, свирілі тощо