Предыдущая публикация
Всі ми під Богом єдиним живем,
Праведно хтось, а хтось вже є грішним.
Й життєвою стежкою кроками йдем,
Дехто упав, а хтось є успішним.
І в кожного з нас є дорога своя,
Записана небом з маленства.
Й призначена долею справді була,
Єдина моя ще з дитинства.
Так вирішив Бог. А чи справився я?
Призначення втілить життєве?
Можливо, колись я вже й нею була?
Й навчала щодня, погодинно...
Можливо, це правда, і зовсім не міф,
Що щастя нам доля дарує.
Цінити життя, далеко не гріх,
Гріх тим, хто його не будує.
Всі ми дорогами по-різному йдем,
Крокуючи часом незпинним,
Хтось справді для когось в цім світі живе,
А хтось - марнуванням невпинним
Присоединяйтесь — мы покажем вам много интересного
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев