С.Нижня Яблунька

Мій вірш У Село рідненьке до старої хати До дрібнички все знайоме На шляху до неньки, Що веде мене додому У село рідненьке. Все до болю серцю миле; Найрідніша в світі Перша хата з краю Біля залізниці Біля двору - калина , У дворі - криниця, Ластівка, що попід стріху Що весни гніздиться. Стара сливка, а під нею Батьків стіл старенький, Де збиралася сім'я, Діточки маленькі. На порозі, Слава Богу, Я стою у хаті З рідним, братом і сестрою Спаса святкувати. #ДоСтароїХати

КАРПАТИ Навколо оточили нас Карпати Та кличе сонце у могучу даль, Щоби пригод нам різних пошукати Й розвіяти незносную печаль. А вітер розвіває всюди віти, Дерева все хитаються в танку І трави починають шарудіти Прекрасну пісеньку свою. Струмки навколо нас дзюркочуть, Річки б'ючись об камінь десь біжать... Лиш той годинник впевнено стукоче - Тут дійсно завітала благодать. Не хочеться так їхати до Львова Де все навколо галопує час - В Карпатах істинно чудово, Тому сюди запрошую я Вас! #карпати

ДО ДНЯ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА Присвячую цей спомин усім закоханим односельчанам Ця страшна звістка швидко облетіла та сколихнула всю Яблінку. В селі на весіллі скрипаль-музикант, будівничий майстер Середич Миколай вбив свого сина Славка. Той високий, гарний, зовсім недавно повернувся з армії. Три роки служив у морфлоті. Жив разом з батьком. Його старший брат Іван десь поїхав у Росію на заробітки, а мати дочасно померла. В селі він зустрів молоду вчительку Джебженяк Ганну. Вона щойно закінчила педучилище і за направленням приїхала в Нижню Яблуньку навчати дітей початкових класів. Жила на квартирі недалеко біля клубу і старої школи у Сливаря Степана (Ричика). Ганна була дуже