📣 Тетяна Тіпакова – активістка з Бердянська, яку на початку окупації міста затримали російські військові.

Вона розповіла, що її утримували у місцевій колонії №77.
- Це чоловіча колонія. Розміщена я була в карцері, це була кімната або камера дуже маленького розміру, 1,5 на 3 метри.
Ліжко було одноярусне, воно було прикручене до підлоги. Так само і стілець прикручений, якийсь стіл. В камері була просто в куточку дірка в підлозі для туалету і більше нічого не було. Сама камера була дуже темна, на той час не було опалення, вона була мокра, сира. Підлога була цементна.
- Вони б'ють і руками, і ногами, і якимись сторонніми предметами – мене били книжкою і дерев'яною палицею. Якщо ти впав, ти розумієш, що треба вставати, бо коли ти лежиш, тебе будуть бити ногами і це буде ще болючіше. Одягають на пальці такі металеві крокодильчики, як ми кажемо, а потім вмикають струм і його потужність збільшують для того, щоб подивитися, як ти будеш це відчувати.
Можуть одягати не тільки на пальці, одягають на переносицю, на мочки вух. В мене цього не було, але деякі дівчата, які виїхали, казали, що одягали і на груди, а хлопцям на статеві органи, куди доєднували електричні дроти та вмикали струм…
- Багато українців, які пережили тортури, вже не мають звичного життя адже скалічені як фізично, так і морально.
- Ноги перемотували скотчем, били дерев'яними палицями так, що м'ясо відходило від кісток, як в одного з моїх друзів. Тепер в нього інвалідність, він не ходив через перебиті сухожилля. Є дівчата в нас, які не були на підвалах, але вони зґвалтовані вдома на очах у матері, а потім матір ґвалтували на очах дочки.
- Били дуже сильно хлопців. І ці крики, стогін, це все було чутно. Бувало так, що заводять людину, він йде ногами, а вже назад могли просто тягнути якесь закривавлене тіло, або просто тіло, навіть без крові, просто тіло…
Джерело: «Радіо Свобода», 15 квітня 2025 року.