16.

15. 05.03.2005. Сільське життя.
Сільське життя щоб розуміти,
Треба в селі трохи пожити.
Років п’ять – десять, щоб збагнути,
Коли, що, як, де, може бути.
Приміром, як в селі тім жити,
Коли нема чим напалити,
Їсти зварити, обігрітись,
Попрати все, ще й і помитись.
Кругом степи, поля, посадки,
Стирчать горілі пні на згадку,
Нема дерев, тож де ж ті дрова,
Нема ні вугля, ні соломи....
І як селянин розуміє,
Про те, як атом воду гріє,
І світло сяє в тім краю,
Де всі живуть як у раю.
В його ж хатинці, тільки мрії,
Лампа не світе , а жевріє,
І холодильник воду гріє.
Село, все терпить, ще й радіє.
Де ж вже той атом – для народу?
Знов все на схід? В чім свобода?
Дороги, воду, світло дайте,
Своїм, селянам, і зважайте,
На те, що, вся наша країна,
Сільська держава, Україна.
Валерій Кочегар