Японське мистецтво вживання саке

Саке готують з рису, але не переганяють його, як горілку, а піддають процесу зброджування. Якщо детально розібратися в технології виробництва, то напій віддалено нагадує звичайну брагу або пиво. Але саке значно міцніше. Вміст алкоголю в ньому досягає п'ятнадцяти відсотків, а в деяких сортах доходить і до двадцяти. Так що, за великим рахунком, він більше підходить до категорії вин. До речі, саме так його найчастіше і називають в літературі («рисове вино»).
Пити саке потрібно маленькими ковтками, під неспішну бесіду, розтягуючи задоволення і від напою і від приємної розмови. Іноді цей процес може розтягуватися на кілька годин.
Саке володіє широким температурним спектром споживання. Його можна пити і трохи теплим, і гарячим, і навіть крижаним, додаючи до напою кубики льоду. Все залежить від марки, пори року та особистих уподобань. Цілком логічно, що взимку і восени саке п'ють підігрітим, а в літню спеку - охолодженим.
Як правило, до саке подається суші, спеціально приготована сира риба (сасімі), роли, сусі (японські бутерброди), сушені кальмари, ікра оселедця або квашені овочі. Для традиційного японського напою найкращою закускою будуть легкі і вишукані страви національної кухні.