Розбилась куля кришталева, розсипалась росою по квітках.

Зігріла трави і дерева, й метнулася у небо, наче птах... Щодня так просто її відчути в проміннях сонця, запаху весни, проте уже не склеїти, не повернути як не старайся і як не проси. Мов діаманти світить нам зірками, щоночі дорікає знов і знов... Тепер вже не торкнеш її руками, не втримали, не вберегли любов...(U)