Улюбленою справою ,а й навіть нав"язливою думкою деяких людей є страх ,що вони забули посповідатися з якогось гріха ,про що Бог обов"язково пригадає їм на Страшному Суді .

Звідки походить той страх ,що бентежить їхнє серце ? Звідки ця недовіра до Божої доброти? Євангелист Йоан говорить ; "Досконала любов проганяє геть страх"(1Йо4,18).А Христос любив говорити ;" Це Я,не лякайтесь"... Віра і страх несумісні .Духовне життя не зводиться до постійних іспитів совісті і вишукувування своїх гріхів у минулому ,як дехто вважає. Такі люди викорінюють зі своєї нещасної душі останні паростки надії і перетворюють своє духовне життя на життя в страху.Згадайте про апостолів -- при всій своїй грішності вони не боялися Христа ,а він завжди був до них добрим .Творіть добро ,і Бог вибачить ваші гріхи !!!
(ПОВЧАННЯ ОТЦЯ ДАНИЇЛА КОНСИДАЙНА)
МИРОСЛАВ Н