Полтавців запрошують на фестиваль тату

Коли: 28 - 29.01.17
Де: Villa Крокодила
Татуірóвка (татý, в просторіччі - наколка) - процес нанесення перманентного (стійкого) малюнка на тіло, що виконується методом місцевого травмування шкірного покриву з внесенням в підшкірну клітковину фарбувального пігменту; самі візерунки на тілі, зроблені таким способом. Процес відноситься до декоративних модифікаціям тіла. Як правило, татуювання та її вид визначаються самим замовником, або умовами побуту і соціуму.
Татуювання носить характерні відмітні риси, підрозділяючись на види, стилі і способи виготовлення.
Татуювати - термін, запозичений через фр. tatouer, з полінезійських мов, на Таїті слово Tatau - «Тату» має ідентичне значення - малюнок на людській шкірі. В англійську мову це слово ввів видатний англійський мандрівник Джеймс Кук. Він вжив його в звіті про подорож навколо світу, опублікованому в 1773 році. До цього татуювання в Європі була способом прикраси та ідентифікації людського тіла і не виділялася окремою назвою. Використовувані до Кука терміни визначали татуювання в загальній масі технік безпосереднього прикраси і позначення людського тіла. Іноді були запозиченими з жаргону і сленгу різних суспільних груп.
Перелік найбільш цікавих позначень татуювання, які в минулому застосовувалися на території Західної Європи: «signum» і «stigma» - ці слова відомі з літератури Стародавнього Риму; слово «stygmat» зустрічається в Біблії, наприклад, в Вульгаті або у виданій Лютером в 1534 році і позначає - виразка, тобто рана, «grafism» - у Дж. Казанови. «Hieroglif» - так писав у «Весілля Фігаро» Бомарше. Слова «знак», «відбиток» зустрічаються в романі «Знедолені» В. Гюго. Крім цих термінів аж до кінця XVIII століття на території Західної Європи досить широко вживалося назви: «вирізаний малюнок» та французький термін «piquage», автором якого був маркіз Л. де Монкальм (1712-1759), особисто знайомий зі звичаями тодішніх індіанців Канади. Взагалі на європейському континенті татуйованих найчастіше позначали словом «розфарбований» або «зазначений пунктиром». Голландці називали процес татуювання «prikschildern» або «stechmalen», що в перекладі означає «малювання наколюванням». Англійці вживали слова «punctures» і «punctation», іспанці - «pintados».
Після Кука термін «татуювання» був прийнятий не відразу, як головне, по відношенню до одного й того ж способу прикраси тіла, у різних народів земної кулі. Спочатку слово «татуювання» пов'язувалося з процедурою, що виконується на Таїті.
Поступово термін «татуювання» поширювався в більшості європейських держав, пристосовуючись до різних мов і, заповнюючи нішу в лексиці точним позначенням предмета, про який йде мова. Саме ж поняття «татуювання», яке охоплювало вже всі різновиди даного явища у всьому світі, вперше потрапило в «Словник медицини», підготовлений бельгійцем П'єром Ністеном в 1856 році. Потім Еміль Літтре ввів його в знаменитий «Словник французької мови».
Сама «татуйована» в світі людина - Лаки Даймонд Річ, його тіло повністю вкрите татуюваннями, включаючи мочки і всередині вух, шкіру між пальцями, повіки і крайню плоть.