Історія нашого активіста (частина 2):

Через тиждень після "візиту" до торговця, я отримав нове завдання. На цей раз більш складне і морально важке. Потрібно було зірвати ЛГБТ-вечірку в клубі, яка суперечила всім нормам білої раси. Для мене це було важливим завданням, яке не можна було провалити! Головне-віра в правоту своєї справи, а все інше це дрібниці. В обумовлене місце зі мною проти цих чортів пішли ще 4 активіста "Білого Фенікса", взявши з собою балончики, димові шашки і навіть вогнегасники!
Коли ми під'їхали до клубу, біля входу вже юрмилися люди. В основному молодь, одягнені в незрозуміло що. У мене в голові звучала фраза «ці клоуни навіть не розуміють, що відбувається в країні».
Увійти в клуб не склало труднощів. Охорона виявилася слабкою і не особливо пильною. Ми безперешкодно пройшли в зал, де вже гриміла музика і віяло запахом гейського розпусти, який так і вабив надерти їх дупи якою-небудь наждачкою, щоб знали, що традиційні цінності і сім'я – це найважливіше в житті українця.
Одночасно ми з хлопцями дістали балони з фарбою і почали розпорошувати її на стіни, сцену і натовп. Потім полетіли димові шашки, а далі вже на нас кинулися ці діти шимпанзе, які зовсім не вміли битися. Навіть стало смішно, начебто мужики, а б'ються як баби.
Відбившись від кількох півнів відразу, я не встиг зорієнтуватися і мене хтось повалив на підлогу. Далі я тільки пам'ятаю, як мене забивали ногами кілька людей і за вікном звучала сирена поліції.
Пишіть та будемо будувати Білу Країну разом ❗️
@whitefeedbackbot_bot