Предыдущая публикация
Контроль при монтажі гідроізоляції
Гідроізоляція (як правило, це підпокрівельні плівки) – розташовується поверх крокв. Функція – додатковий захист від можливого попадання опадів під покрівлю та захист утеплювача від конденсату, який утворюється на внутрішній поверхні покрівельного покриття.
1)Не залишайте шар гідроізоляції під відкритим небом більше терміну зазначеного в інструкції до матеріалу (може бути від 10 днів до 12 місяців). Сонячне світло поступово погіршує захисні характеристики плівки.
2)Стікання конденсату з плівки повинно бути організовано в ринву, але не в матеріал, яким підшиті звиси.
3)Потрібен розрив плівки в покрівельному конику. В цій ділянці не можна укладати внапуск. Повинен бути забезпечений вихід повітря через гребінь для вентиляції.
4)Плівка повинна провисати. Приблизно на 2 см. Це для того, щоб конденсат, який випадає на неї, не стикався з деревом контррейки, яка монтується поверх гідроізоляції.
5)Плівка не повинна торкатися утеплювача. Там де плівка торкнеться мінвати, можуть виникати протікання через капілярний ефект. Це актуально також і для супердифузійної мембрани (яку за документами можна укладати прямо на утеплювач), оскільки для неї провис теж бажаний. Це тому, що фактичні умови укладання можуть відрізнятися від лабораторних: мембрана може отримати подряпини, утворитися потертості, залишитися сміття.
Контроль при монтажі пароізоляції
Пароізоляція (як правило, це мембранна плівка) монтується з внутрішньої (нижньої) сторони утеплювача на крокви. Її завдання – перешкоджати попаданню вологи (парів) з приміщення в утеплювач. Від вологи в утеплювачі значно погіршуються його характеристики.
1)Не переплутати сторони. Зазвичай монтується гладкою стороною до утеплювача. Треба завжди уточнювати в інструкції виробника.
2)Монтується без провисання. Інакше ускладнюється проклейка у місцях нахлестів.
3)Нахлест проклеюється. Для цього використовується двостороння з’єднувальна стрічка.
4)Всі стики і примикання повинні бути герметично з’єднані. Виконується спеціальним скотчем шириною 100 мм. Якщо поверхня шорстка – клеями з поліуретанових або акрилових сумішей.
5)Необхідний повітряний прошарок. Між пароізоляцією і панелями внутрішньої обробки необхідно залишити зазор. Для цього пароізоляцію кріплять брусками лат, а вже на бруски – внутрішню обшивку. Це необхідно для виведення конденсату, який може накопичуватися на пароізоляції з внутрішньої сторони.
Контроль при утепленні
1)Матеріал – тільки мінеральна вата. Головний недолік пінопласту його горючість, що для покрівлі критично.
2)Товщина мінімум 200 мм. А краще – 250мм. З 01.07.2013, при розрахунку за оновленим ДБН, необхідна товщина мінеральної вати для утеплення покрівлі виходить 220мм.
3)Уникайте зазорів між утеплювачем. Бажано робити перев’язку.
Следующая публикация
Нет комментариев