Предыдущая публикация
І льодом буду в тебе на щоці
Ти розумів незрозумілі речі
Які мені приснились уночі
Незрозумілі речі,
Ті що говорила
Коли ми залишалися одні
І ними я тебе запропастила
Скуйовдила свої всі юні дні
Нехай пора прощання не настане
Самотністю вже нагодована я вкрай
І зорепадом наче як востаннє
Прихилиться переді мною рай.
Mirami Farela
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев