Мої Сухини – це село,

Де люди зневажають зло.
Де ще із глибини віків
Живе повага до батьків.
Де вміють плідно працювати
Та рідну землю шанувати,
Даючи їй, як там ведеться,
Частки своїх душі і серця.
Де знають старець і дитина
Одна лише є Батьківщина,
Як тая мати, що над нами,
Не спала довгими ночами.
То ж, недаремно в свій час
Мій край оспівував Тарас.
А він до мене, мов в піснях,
Усе частіш приходить в снах.