ІТАЛІЄ Я ДЯКУЮ ТОБІ...

Італіє , я дякую тобі
За хліб , за сіль іза твою гостинність.
Та треба знати честь, пора мені-
У мене є своя і мати й Батьківщина.
Ти знай не перекотиполе я,
І не горох , що виріс при дорозі,
Є в мене рід , родина і сім'я,
Є в мене все , немає просто долі.
Якби вона у мене тай була,
Я Б не шукав її аж на край світу.
Із твого столу крихт я бне збирав
А ще б з тобою поділився хлібом.
Та є , як є. Твій хліб я споживав,
Мені гіркий , солодкий моїм дітям,
Як міг , тобі годив я, догоджав,
А зараз , вибач , я не можу більше.
Завжди , завжди втішав себе я тим,
Що за дітей я тут , не ради себе.
Я б ще стерпів душа вже не стерпить,
Бо рветься , наче птах , під рідне небо.
Та все одно я дякую тобі
За все , за все , і прошу зрозуміти,
Мені ще треба слухатись душі-
Не хлібом я одним живу на білім світі.
Мирон САХРИНЬ