Щоранку серце рветься на шматки,
щоночі біль пекучий розтинає.
Знов очі в сльози, руки - в кулаки,
кривавих вбивць країна проклинає...
Тут посміхалась, раптом вже кричу:
в моїй країні гинуть мирні люди!!!
Сміюсь і плачу, байдуже мовчу
і дихати не можу - тисне груди...
Жінки і діти, молодь і старі,
вони жили, вони спокійно спали!..
А дикі окупанти-упирі
ракетами їх нищили, вбивали...
Та зглянься ж, Боже! Пекло зупини!
Хай правда вже нарешті переможе!
Повернуться живими хай сини!
А окупанти?.. Покарай їх, Боже!
Не зможете ви дух наш розтоптать!
Не вийде нас морально розчавити!
Вам скоро за гріхи відповідать!
А Україна буде вільно жити!!!
(Ольга Пісковець, 30.09.2022 Бородянка)