Львів'янин Павло Дідул з перших днів на Майдані, одразу брав участь у бойових діях. Він мав у руках лише щит і йшов захищати людей від куль. Каже, що сприймав побачене як гру, у якій майданівці перемагали
У вівторок, 16 лютого, відбулася презентація книги "Майдан. Свідчення Київ, 2013-14 роки", яка вийшла друком у видавництві "Дух і Літера". Це добірка свідчень про події Революції Гідності в Україні.
Ще до виходу книги телеканал Еспресо.TV зробив спільний проект з "Духом і літерою" - серію відеороликів окремих історій майданівців.
Історія львів'янина Павла Дідула
18-го числа ми приїхали спецгрупою, спецзагоном зі Львова... І я розумів уже, що починається наступ... Я взяв ще якісь там коктейлі, і мій товариш теж, і ми всі троє пішли туди, на Інститутську.
Я став, тоді вже якраз почався жорсткий наступ. Я з щитом. Тоді був звук такий від куль, як град по парасолі, по щиту. Ну, гумових куль. І тих таких, більшеньких. Але ще не пробивало, не відчувалось. А я ще взяв собі, там допомога була, я взяв собі таку шубу жіночу, довга була і з грубезної шкіри.. Я думаю, що вона мене врятувала.
Я взяв цю шубу, бронежилет такий, легенький, тільки на передню частину - таку бляшку. І шолом. І щит. І там сформувалась така неорганізована група, я маю на увазі - організована спільною метою, але неорганізована конкретно сотником, лінія захисту передової відступу людей. І я як той, хто був зі щитом, зайняв там свій клаптик захисту від куль, і всі так потрошки відступали.
Я прийшов. І якраз почався цей момент, коли вже була команда, очевидно, що треба розбити, бо раніше це просто було таке бавлення. Я практично щитом ще ту свою частину, яка була вільною, затулив, і ми так потрошки відступали. Я спостерігав собі з дірок щита, як там бігають ці люди.
Мені реально не було страшно чомусь, у мене просто якесь піднесення було, я сприймав це як гру. В принципі, я зрозумів, що ми виграли, і це якийсь такий стан був, я навіть до кінця не знаю, як це пояснити. Просто був внутрішній спокій. І я з тим щитом пішов. Я мав в руках тільки щит, не мав нічого, чим захищатися фізично.
Традиційне озброєння - це була бита і щит. І каска.