ЛЮБОВ РОВЕСНИКІВ НЕ ШУКАЄ
В мальовничому селі, в нас на Буковині,
Пам'ятають історію з давнини до нині.
Гарна дівчина в сім'ї росла-виростала,
Прийшов час вже віддаватись, й на рушничок стала.
В Божім храмі два таїнства: в дівчини й в дитини,
В церкві в один день вінчання, й в хлопчика хрестини.
І музики в селі грають, святкують родини,
В одній сім'ї весіллячко, а другій хрестини.
Молода сім'я помалу жила, проживала,
І дитина у сусідів росла й підростала.
Виріс хлопець з лиця файний, до праці завзятий,
І розумний, й гоноровий, добрий і багатий.
А в сім'ї життя не склалось: діточок немає,
Чоловік за
ЛЮБОВ - КОХАННЯ
Любов-кохання почуття словами не сказати,
І ці найвищі відчуття, що міг Господь нам дати.
І не опишеш, не розкажеш про злет душі людини,
Коли приходить час кохання - вона цвіте що-днини.
Цвіте, злітає до небес у голубінь безкраю,
Вершин любові відчуття я вищої не знаю.
І все в людині оживає: летить, квітує, пахне.
І як важливо, повсякчас, що вогник той не згаснув.
Щоб щире слово, ніжний дотик, людину умиляли,
І синій птах в лазурнім небі із променем літали.
То ж бережіть кохання, люди, і будьте вдячні Богу,
Що дав відчути вищий пік життєвої дороги.
P. S.
Синій птах - птах щастя.
Как мать и женщина я искренне прошу,
Взьіваю и молю всех русских матерей.
Вьі сможете остановить проклятую войну,
И вьірвать из рук смерти сьіновей.
У нас в Україні жахлива війна. Б'ють ракетами. градами. буками, ескандерами. Вже добавилась і вакуумна зброя. Убивають цивільних невинних людей, жінок. дітей, стариків. Розрушають вщент міста і села. Наші солдати стоять на на смерть. Допоможіть. повстаньте і зупиніть цю прокляту війну. Ми переможемо. бо ми на своїй землі і на Росію не нападали, а ви казали. що ми ваші браття. Слава Україні ! Героям Слава !
МИКОЛАЮ ЧУДОТВОРЦЮ
Миколаю Чудотворцю, Святий Миколаю,
Дарувати людям чудо тебе світ прохає.
На санЯх зимово-сніжних, сріблом розмальованих,
Подарунки везеш дітям казково-здивованим.
І чекають, і радіють діточки їм щиро,
Потішанкам Твоїм гарним втішаються мило.
Під подушкою знаходять жадані дарунки,
Іграшки, ляльки, цукерки й чарівні пакунки.
І в країну Лапландію пишуть листи щиро,
Українські діти просять в Миколая миру:
" Миколаю Чудотворцю, чудо сотвори,
Зупини війну й Вітчизну миром онови.
Щоб вернулися живими татИ і солдати,
Щоб не зміг той ворог клятий життя в них забрати.
Чудо - жити в мирі й щасті - Тебе ми
ПРАДАВНЯ ТРАГЕДІЯ
Мені бабка цю історію давно вповідала,
Телевізор я дивилась і її згадала.
В чоловіка жінка вмерла, з сином він зостався,
Бідний був, знайшов дівчину й з нею обвінчався.
Хлопчик малий ( син його) хворий народився,
У школу він не ходив й ніколи не вчився.
Згодом вже й в їхній сім'ї донечка родилась,
Жінка була дуже рада, душа звеселилась.
Роки йшли і дні минали, діти підростали,
І до школи дівчинка вже ходити стала.
Жили бідно, муж пиячив, жінка працювала,
Дітей дома залишала і в пана сапала.
Хлопчик щодня пас корову, на зарінку* грався,
П'яний тато з донечкою дома зоставався.
Дівчинка вже підросла, десь дванадцять років мала,
Що тато її голубить мамі не казала.
Він бо