Яка нестерпна ця війна. Вона ніколи не любила. У неї є своя ціна - Когось контузила і вбила, Когось лишила рук і ніг, Хтось перестав від неї чути. Чорна рілля, червоний сніг І повно на полях отрути. Яка нестерпна ця війна, Які огидні ці атаки. Стоїть спустошена весна, Ростуть кругом червоні маки. Це кров синів і матерів, Це дочок слід у ріднім краю. Цей край до ниточки згорів А цей помалу догорає. Яка нестерпна ця війна. Вона родини роз"єднала. Чужа, далека сторона Народ знедолений приймала. А рідний край димить, димить, Блукають здичавілі коні. Ми боїмось, коли гримить І мочить дощ сухі долоні. Коли щось впало - переляк. Коли "сирена" - сну немає. Війна - це хаос і бардак, Це кров, що з сер