Моя Скала! Ти горда й величава
Стоїш на пагорбах подільської землі,
Така красива, ніжна та яскрава
Даруєш щастя й радість ти мені!
Твої принади ваблять ще з дитинства,
Ніколи не забуть мені ці дні!
Як ніби нас пов"язує єдинство,
Бо рідна ти мені, а я тобі!
Побачив я в своїм житті нівроку,
Багато різних і чужих країв,
Але не було ні одного кроку,
Щоб за Скалою серцем не болів!
Твої красиві незрівнян краєвиди
В душі моїй лишаються завжди,
Тут задоволення спіймати є де,
Тому й вернувся я радіючи сюди!
Я забирався на стрімкі скелясті зводи,
Як вільний птах, милуючись згори,
Де старий Збруч повільно несе води,
Крадучись змійкою поміж оті горби.
А на горбі, ось крепость в стару кладку,
Що захищала наших воїнів в бою,
Це залишили наші предки нам на згадку,
Щоб не забули ми історію свою!
Моя Скала! Ти справді справжнє диво!
Всім серцем своїм тебе я покохав!
Дай Боже, щоб завжди була красива!
Щоб Бог тобі щасливу долю дав!
Любіть Скалу, шановні скаличани!
Вона батьківський ваш і рідний дім!
Бо жити тут усім разом нам з вами
І буть багатими й щасливими усім!
автор - САША ВОЙКО
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 4