03:22
Валентина Колодяжна: Як часто уві сні стежками свого дитинства золотого Босоніж бігаю, радію, І посміхаюся весні… На серці затишно, привітно, Ані тривог, ані печалі, – Блаженний спокій, насолода Злилися піснею в мені. Отак би спати й залишатись Дитям наївним знову й знов, На вітах щастя колихатись, Першу вінчаючи любов… Липень 2008