🇺🇦 Українські ПІСНІ 🇺🇦

Кожен день усе тоншає аркушів стосик Білосніжно-цнотливих у папці "Життя". Ті ж, що списані, наче отáви покоси, Сушить сонце і вітер несе в забуття. Кожен день все коротша до фінішу стежка По безлистих лісах, по підмерзлих полях, Де озимого жита в'юни́ться мережка, І все довший позаду лишається шлях. Кожен день більше срібних нитóк у волоссі. Річка зморщок обличчям бурхливо пливе. Завойовує тіло непрохано Осінь, А в душі юна фея Весни ще живе. І тому я так тішуся кожному ранку, Скільки аркушів "буде" лиши́лось мені — Не рахую. А шию життя вишиванку Кольорами надій і співаю пісні. Я не хочу у Зи́му! Не хочу ще! Ні!

Життя летить, його нам неспинити. Неначе з гiр вода, бiжить тече життя. Нам довелось у цьому свiтi жити. Де все переплелось i грiх i каяття. Вплелась любов яскрава, свiтла, чиста. Народження дiтей, роботи маяття. Втрата батькiв...l слiз гiрких намисто. Здаэться закiнчилося усе...Та далi йде життя. мl ось онуки всi бiжать до школи. Продовжуючи вже своє свiтле життя. l так по колу, все iде по колу. Тече вода, бiжить летить життя.

Доброго вечора учасники групи 👋 "Сьогодні ми відзначаємо День Героїв, свято великої відданості та мужності. В цей день ми вшановуємо тих, хто безстрашно стояв і стоїть на захисті нашої країни, віддаючи найбільше – своє життя. Їхні вчинки показують, що справжня героїчність полягає в самопожертві та безкорисливому служінні. Нехай пам'ять про кожного героя стане невичерпним джерелом натхнення для нас усіх. Сьогодні ми вдячні за їхню відвагу та жертовність, які вкладають у майбутнє нашої країни.

Ми весь час працюємо. Працюємо і працюємо. Діти ростуть, а ми працюємо. Батьки старіють, а ми працюємо. Самі старіємо, але працюємо. Навколо нас все змінюється, а ми працюємо. Зупинись на мить, вдихни на повні груди, поглянь довкола. Знайди час на ліс та гриби, на ромашки в полі, а може і на якусь таку собі мрію... вони ж є, ті мрії... Життя одне...

Тільки уявіть собі, як мама Олександра Усика сьогодні пишається ЧЕМПІОНОМ!

ДОРОГІ ЖІНКИ! Прийміть найщиріші привітання зі святом Жінок-Мироносиць. Це свято кожної християнки, котра зберігає в душі віру, надію та любов. Я бажаю, щоб кожна з Вас завжди пам'ятала про своє християнське покликання та призначення Боже — створювати родинний затишок, народжувати та виховувати дітей, дарувати турботу, світло та добро, і щоб кожна з Вас несла у цей світ МИР та радість. Хай Жінки-Мироносиці для Вас будуть тим ідеалом, до якого треба прагнути. Щастя, злагоди, любові, духовної благодаті Вам.

🌼🌺🌼 19 ТРАВНЯ ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ВШАНОВУЄ ПАМ'ЯТЬ СВЯТИХ ЖОН-МИРОНОСИЦЬ. У п'ятнадцятий день, починаючи з Великодня (третя неділя). У це церковне жіноче свято прийнято вітати своїх близьких жінок - дружин, матерів, сестер. Жони-мироносиці являють собою приклад істинної жертовної любові і самовідданого служіння Господу. Церква відзначає цей день як свято всіх жінок-християнок, християнський Жіночий день - кожна жінка землі є прообразом однієї з жінок-мироносиць: вона несе мир світу, своїй родині, домівці, народжує дітей, є опорою чоловікові. До числа жон-мироносиць Церква відносить декількох благочестивих жінок: Марію Магдалину, Марію Клеопову, Соломію, Іоанну, Марфу і Марію, Сусанну та інших з ними. Ці жінки поряд з апостолами слідували за Христом під час Його проповіді Євангелія. Коли Господь був розп'ятий на хресті, жони-мироносиці пішли і туди, на відміну від більшості апостолів, які поразбігалися. Вони стояли і плакали біля підніжжя хреста Спасителя. На третій день після розп'яття, вранці в неділю, жони-мироносиці прийшли до гробу Христа, щоб помазати Його тіло запашним маслом - миром. Помазання пахощами тіла померлого було поширеною традицією на Близькому Сході. Коли жінки прийшли до гробу, вони виявили, що камінь, який закривав вхід до печери, відкинутий, похоронне ложе порожнє, а на його краю сидить ангел. Вісник Божий повідомив жінкам про те, що Спаситель Воскрес, після чого вони поспішили до міста, щоб розповісти про це апостолам. З апостолами Іоанном і Петром до печери повернулася одна з святих жон - Марія Магдалина. Не знайшовши ні Христа, ні ангела, апостоли незабаром в подиві пішли, Марія ж залишилася біля гробу. Раптово їй явився воскреслий Господь, але вона Його не впізнала. Тільки коли Спаситель назвав її по імені, Марія Магдалина впізнала Спасителя. Христос заповідав свідчити про Його воскресіння, що Марія і зробила, згідно з переказами, дійшовши з цією звісткою до самого римського імператора Тіберія. Святі жінки-мироносиці є прикладом самовідданої любові і служіння Господу для всіх християн. У цей день прийнято вітати православних близьких жінок - дружин, матерів, сестер, дочок. Так як обов’язок жінок, наслідуючи святим жонам-мироносицям також нести мир і злагоду в свої сім'ї і бути вірними Богу.