Є люди як книги, і книги як люди-
Пусті, неймовірні, безглуздо розкуті.
Є книги на вічність і люди на мить,
Буває-огидно, буває- щемить.
Є ті, що в смітник відправляли б щомиті,
Є інші, що долею щедро побиті.
І байдуже, що там- злива чи спека,
Ми зовсім не мало- бібліотека.
І є про кохання, а є про любов,
Є ті, що залишать у пам'яті шов.
Є інші- безглуздо яскраві скарби.
І з ними все просто- раби.
Вульгарні, сумні, із запахом лайма,
Ми можем обрати, безсумнівно, звичайно.
Для ночі, для читання або ж для життя,
Та, знаєте, люди- це теж відкриття.
Розгорнуті люди і порвані книги-
Ви бачили горе? І що для вас лихо?
Розгорнуті люди, латайте серця.
Розірвані книги... Немає кінц