Предыдущая публикация
Левая колонка
Последний визит: 9 авг 2018
Фильтр
Двадцать первое. Ночь. Понедельник.
Очертанья столицы во мгле.
Сочинил же какой-то бездельник,
Что бывает любовь на земле.
И от лености или со скуки
Все поверили, так и живут:
Ждут свиданий, боятся разлуки
И любовные песни поют.
Но иным открывается тайна,
И почиет на них тишина...
Я на это наткнулась случайно
И с тех пор все как будто больна.
Очертанья столицы во мгле.
Сочинил же какой-то бездельник,
Что бывает любовь на земле.
И от лености или со скуки
Все поверили, так и живут:
Ждут свиданий, боятся разлуки
И любовные песни поют.
Но иным открывается тайна,
И почиет на них тишина...
Я на это наткнулась случайно
И с тех пор все как будто больна.
Ти уявляєш, мам, я закохалась так,
Що уявляю біле плаття і дитину...
Вже уявляю, що куплю йому піджак,
Або костюм, або сорочку у клітину.
Ти уявляєш, мам, він так застряг в мені,
Що кожен ранок думаю про нього.
Усі вірші про щастя йдуть тоді,
Коли лиш серце потонуло у любові.
Ти знаєш, мам, я закохалась так,
Що в ньому бачу риси мого тата...
Його привички, його рухи - страх -
Оце все є в привичках твого брата.
Ти знаєш, мам, я закохалась чисто.
Він кращу з мене робить кожну мить..
Спідничка, каблучки, твоє намисто...
Та головне, що у душі вже не болить.
Я бачу, мамо, всі його провали,
Недоліки і лінь в його очах.
Ти уявляєш, мам, на це начхала,
Всі мінуси його люблю і так.
Ти уявляєш, м
Що уявляю біле плаття і дитину...
Вже уявляю, що куплю йому піджак,
Або костюм, або сорочку у клітину.
Ти уявляєш, мам, він так застряг в мені,
Що кожен ранок думаю про нього.
Усі вірші про щастя йдуть тоді,
Коли лиш серце потонуло у любові.
Ти знаєш, мам, я закохалась так,
Що в ньому бачу риси мого тата...
Його привички, його рухи - страх -
Оце все є в привичках твого брата.
Ти знаєш, мам, я закохалась чисто.
Він кращу з мене робить кожну мить..
Спідничка, каблучки, твоє намисто...
Та головне, що у душі вже не болить.
Я бачу, мамо, всі його провали,
Недоліки і лінь в його очах.
Ти уявляєш, мам, на це начхала,
Всі мінуси його люблю і так.
Ти уявляєш, м
Він мене береже. Ніжно-ніжно.
Так, як досі ніхто не беріг.
Якось так методично, неспішно
Він кордони мої переміг.
Якось тихо і геть непомітно
Він у моє життя увійшов.
Чим я стала для нього примітна?
Як він стежку до мене знайшов?
Як я маю віддячити Богу,
Що він наші долоні з’єднав?
Він мені прокладає дорогу
Навіть там, де ніхто не ступав.
Він для мене – щоденна потреба.
Доза щастя – це зустріч на мить.
Він для мене дарований з неба.
Чим могла я таке заслужить?
А яка з ним безцінна хвилина!
І як гріє рука на плечі...
Він для мене не просто людина –
Клаптик неба отут, на землі.
Так, як досі ніхто не беріг.
Якось так методично, неспішно
Він кордони мої переміг.
Якось тихо і геть непомітно
Він у моє життя увійшов.
Чим я стала для нього примітна?
Як він стежку до мене знайшов?
Як я маю віддячити Богу,
Що він наші долоні з’єднав?
Він мені прокладає дорогу
Навіть там, де ніхто не ступав.
Він для мене – щоденна потреба.
Доза щастя – це зустріч на мить.
Він для мене дарований з неба.
Чим могла я таке заслужить?
А яка з ним безцінна хвилина!
І як гріє рука на плечі...
Він для мене не просто людина –
Клаптик неба отут, на землі.
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
128
17
- Обухів3988 подписчиков
- Стихи. Футуризм и Сюрреализм84761 подписчик
- ЮМОР,(ړײ) ПЛАНЕТА ПОЗИТИВА(ړײ8598 подписчиков
- Женские мысли2711901 подписчик
- Наши любимые животные172940 подписчиков