ЗАРОБІТЧАНСЬКИЙ Вірус
автор вірша Олена Голубяк Ходак.
Жінко України, де тебе занесло?
В далекій чужині рахувати весни?
Впряглась добровільно,
Тож, не зважай на втому,
Через скайп гостюєш у своєму домі...
Слабкість не покажеш, немов серце з леду,
Скиглити не станеш, хоч тобі не з медом,
Рідних запитаєш, кому, чого треба,
Та немає краю, усім тим потребам...
Думають удома, що ти, - жінка сильна,
Та, ціна усьому, - ти роки невільна,
Тихо зуби стиснеш, скупо усміхнешся,
Та, сама не знаеш, коли повернешся...
Поки перші дірки помало латала,
Хитрі заробітки в кабалу втягали,
Зранена тугою - життя, як папірус,
Загравав з душою заробітчанський вірус...
Вроді перші роки, ти до дому рвала