1930 рік
Бандера з голим торсом стоїть позаду свого батька в оточенні братів і сестер.
Цей погляд героя в бік від об'єктиву якби натякає нам, що попереду його чекають карколомні події та звершення, про які він мріє і яких жадає всім своїм тілом і душею, які він гартує змалку.
Его, амбіції, затятість, здоровий авантюризм, бажання всім довести, що його слова це не пустий звук, а конкретні цілі яких він досягне.
Це мабуть останнє фото на якому вони всі разом і щасливі.
Всі вони діти війни.
Всі вони помруть, або проведуть десятки років в нацистських таборах смерті чи ГУЛАГах.
Оцей найменший, якого обнімає батько - Богдан Бандера. Помре в 1944 р. в с. Піски, Миколаївської області.
Олександра Ба
Почалися сезони туманів, мряки, снігопадів. Почалися погоди при яких на фронті покладатися ні на зір, ні на електронні гаджети типу камер, та на тепловізори покластися не виходить. Тільки слух. Добре себе зарекомендували в розвідці, в роботі на полігонах активні навушники. Типу "Howard Leight Impact Sport". Або аналоги. Підсилення звуків в 5 раз. Звуки кроків по листю та траві більше ніж на 50 метрів. Блокують звуки пострілів, вибухів.
Почалися сезони туманів, мряки, снігопадів. Почалися погоди при яких на фронті покладатися ні на зір, ні на електронні гаджети типу камер, та на тепловізори...