Про мое село - Пужайкове.
Я приїжджаю до села на декілька днів.
Та щось таке село зі мною коїть:
Слова, мов коні, рвуться із рядків
I лоскоче душу передзвін підковiв...
Тиха місячна ніч над затихлим селом,
Оповила біленькі оселі.
Лиш пустун-вітерець над сiльським ставком
В срібних хвилях гойда каруселі.
Продерчав десь деркач у заплавах на мить,
На хвилину сполохавши тишу,
Очерет з осокою про щось гомонить,
Тихо шепче і чубом колише.
Запізнілий туман, мов отара овець,
Бреде попаски вбрід понад лугом.
Замаячив ледь-ледь вдалині острівець
Й непомітно сховався за вербовым дуплом.
А ось: олiйня-млин-опуст, далi ГЭС -
Промисловiсть села, необхiдна,
На той час, щоб змолоти пшеничку, овес,
Прим
Про мое село - Пужайкове.
Я приїжджаю до села на декілька днів.
Та щось таке село зі мною коїть:
Слова, мов коні, рвуться із рядків
I лоскоче душу передзвін підковiв...
Тиха місячна ніч над затихлим селом,
Оповила біленькі оселі.
Лиш пустун-вітерець над сiльським ставком
В срібних хвилях гойда каруселі.
Продерчав десь деркач у заплавах на мить,
На хвилину сполохавши тишу,
Очерет з осокою про щось гомонить,
Тихо шепче і чубом колише.
Запізнілий туман, мов отара овець,
Бреде попаски вбрід понад лугом.
Замаячив ледь-ледь вдалині острівець
Й непомітно сховався за вербовым дуплом.
А ось: олiйня-млин-опуст, далi ГЭС -
Промисловiсть села, необхiдна,
На той час, щоб змолоти пшеничку, овес,
Прим