W.L. Open World Learning з нагоди 125-річчя перших українських поселень в Канаді. Мене дуже вразила історія Петра Яцика – українця, що відмовився бути бідним.
Мені імпонують люди , які не бояться йти проти вітру , впевнено йдуть до своєї мети , і незважаючи на падіння , збираються з силами , знову піднімаються , щоб досягти нових горизонтів. Саме такою людиною і був Петро Яцик – канадський підприємець українського походження , меценат і філантроп.
Його історія розпочалась у далекому 1921 році , в селі Верхнє Синьовидне , що на Львівщині. Доля не була ласкавою з хлопцем і він вимушено покинув Батьківщину. Спочатку він жив в Німеччині , де вивчав економіку та англійську мову , а згодом в 1949 році з 7 доларами в кишені опинився в Монреалі (Канада). Він точно знав , що не пропаде , бо має руки і світлу голову на плечах. Отак і судилося вихідцю з України в свої 27 років розпочати нове життя за океаном. Але віра в себе не була марною , свою бізнесменську кар’єру наш земляк розпочинає з відкриття меблевого магазину , а згодом стає співвласником будівельної фірми , яка стала справою його життя і принесла мільйонні прибутки.
Коли Петро Яцик розбагатів, він не занурюється тільки у свій бізнес, а як небайдужий чоловік зайнявся меценатством. Будучи українцем, усвідомлюючи болі і тривоги свого народу, він допомагав своїм співвітчизникам як в Україні, так і в інших країнах.
З кінця 50-тих років Петро Яцик почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових та культурних проектів української діаспори .
Як справжній патріот хотів , щоб про Україну дізналися в світі – і це йому вдалося. Адже , найбільш відомим проектом, профінансованим Яциком, стало видання англійською мовою «Історії України-Русі» М. Грушевського.
Заснував Міжнародний благодійний фонд “Ліга українських меценатів” і був його почесним президентом. Цей фонд щорічно фінансує міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.
Нажаль , уже понад 15 років Петра Яцика немає серед нас. Впевнена, що він радів би тим змінам, які відбувалися в Україні, в свідомості самих українців. Переконана, що Петро Яцик дуже б переймався сьогоденням країни , де народився і яку завжди любив, як і колись він не був би байдужим до бід українців допомагав би і обов’язково підтримував. Як реаліст, він би розумів усю серйозність ситуації, але, як оптиміст, безперечно, вірив би, що часи грізних випробувань для України минуть і вона стане справжньою процвітаючою європейською державою, про яку він так мріяв.
Про яку мрію я, і всі українці!
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев