Байдужості печать
Уже весна. Йде Великодне свято,
Паски печуть у кожному дворі…
І в бабці Ліди справ дуже багато,
Та тільки сил немає… на порі…
Сама давно лишилася у світі,
Синів аж два, - давно вже їх нема.
Гасає вітер сивий в верховітті,
Скубе солому з хати крадькома…
Давно і піч нетоплена, - сиріє,
І шибки плачуть денно і вночі.
Уже лежить півроку, геть хворіє,
Повисло в неї горе на плечі.
Життя як мить однісінька, промчало,
Сама синів ростила, як могла…
І вже тоді, коли душа кричала,
Євген помер, Мишка не вберегла.
Колись була весела й гордовита,
І спів її любило все село!
Тепер життя на трісочки розбите,
Немов його і зовсім не було.
Тепер сама, зі смертю – наодинці,
Бува, ховає пог