Наталья Тарасенко

Маріуполь

У підвал лікарні, де ховалися люди, принесли немовля 5 днів від народження. Як тоді думали, єдину людину, яка вціліла під завалами після потрапляння бомби у багатоповерхівку. Лікар серед галасу та вибухів навіть не відразу втямив про що йдеться, бо він лише заснув після зміни. Загорнуту у куртку дитину поставили на стілець у куті, де ховалися літні люди, і на ту куртку мало не сів якийсь дідо. В останню мить лікар отямився і крикнув чоловікові не сідати. Розгорнули, взяли крихітне немовля і віднесли до дівчат-породіль. Малого там відмили і почали годувати грудьми. У перший день йому стало краще. На другий – гірше. На третій – ще гірше. У малого був опік. Педіатр сказав, якщо не відвезти в опікове відділення, то готуйте коробку від взуття. І от один хлопака заявив, що заради такої справи він промчить швидше ракети та кулі і довезе дитину. І довіз! Приносять його в опікове відділення, почали оформлювати і тут медсестра пригадала, що у них з опіками лежить молода мама, яка сходить з розуму, бо десять днів тому народила хлопчика, але у кінці пологів їм прилетіло, вона через опіки втратила свідомість і не знає, що з сином. А через пару хвилин молода мама, плачучи, тулила до грудей свого первістка. Олег Ущенко