Левая колонка
- Класс
Оксана Симовинюк
Поделилась заметкой
Не плач, кохана, чуєш, я живий. Не міг тобі раніше подзвонити. То був страшний, запеклий, довгий бій, Та ми не мали права відступити.
Скажи хоч слово, мила, не журись. Утри сльозу й нарешті посміхнися, А ще молись, за нас усіх молись. І матері від мене поклонися.
Цілуй дітей і батькові привіт, Скажи, його «Кобзар» тепер в нагоді: Ми з хлопцями завчили «Заповіт», Під обстрілом читаємо відтоді.
Пробач, ріденька, знову мушу йти. І не питай, куди тепер рушаю. Мене чекають прокляті світи, Коли вернусь я й сам уже не знаю.
Вона в сльозах стискає телефон, Пусті гудки, в душі гроза лютує. Та він живий, то був поганий сон, Її любов його, таки, рятує!
А він десь там, де небо у вогні. Боронить сво
1.6K комментариев
6.4K раз поделились
13K классов
- Класс
На этом пока всё
Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту
Друзья210
- Іра ВатричЧернівці
- Ema RRome
- Васьок !!! ИванюкЧернівці
- Віталік Томнюкм. Вижниця
- Мальвина ИванюкЧернівці
12 подписчиков
Группы26
- Лучшие Поздравления Лучшие Статусы Чудесный форум117163 подписчика
- Mi rodom iz Vizhnitsy,Bukovina.1159 подписчиков
- "Испанские" Наши !!!11407 подписчиков
- Черновчане вчера, сегодня, завтра и вопреки всему6741 подписчик
- Моє серце - в Карпатах2283 подписчика