Сьогодні моєму батькові, Матіко Василю Андрійовичу, виповнилося б 100 років. Прожив він 93. Незалежно від плину часу батько завжди з нашою великою родиною. Усміхнений, добрий, людяний, мудрий...Мав веселу вдачу, чудовий голос, дуже любив співати. До останніх своїх днів пам"ятав слова майже ста українських народних пісень і з великим задоволенням співав їх і для моїх друзів. Разом із ними та з рідними ми часто згадуємо батька і тоді він ніби поруч з нами.
Як найкращого у світі дідуся і прадідуся запам"ятали його онуки і правнуки. А моя Галинка отримала від нього і часточку батьківського тепла. Бо тато помер ще до її народження. Залишившись вдовою, я виховувала донечку сама.
Мій батько був вел