Предыдущая публикация
Я від любові не помру сьогодні
(я що не день - закохуюсь в земне)...
Над світом слів, що не впадуть в безодню,
Соломинко моя, тримай мене...
Мов нескінченність, ця зимова сутінь...
Весни чекаю, як чекають свят...
Забути хочу...тільки... як забути
Тремтіння те, від маківки до п"ят?
Стрясати тишу не посмію всує...
Я душу не розтну, як чорний мавр...
Весну й любов в безсмертя заримую
І в темну ніч загублю календар...
І хай собі сміється місяць в повінь,
І скрегіт тиші - цвяхом по вікні:
Сьогодні не вмирають від любові -
Вмирають від відсутності її...
© Copyright: Наталья Кислощук
Следующая публикация
Нет комментариев