МОЯ СТИХІЯ..... Ти серце дав наповнене коханням І вибрав поміж тисячі стихій Для мене в дар - стихію віршування... Як дякувати маю, Боже мій? Обожнюю я дивну цю стихію, Бо серце в ній римує у вірші... Всі сподівання, роздуми і мрії - Бальзамом проливаю по душі... А ще тобі сказати, також, мушу: Стихія ця - тепер моє життя, Вона мені лікує серце й душу, Бо в ній лишаю біль і почуття... Я не чекаю похвали, признання - Не полюбляю оплесків й фанфар, Бо спрага і любов до віршування, То не моя зас
Лунная соната на мои стихи
Пролітають літа швидкоплинно, В серпантини сплітають дороги... Що шукаєш ти в світі, Людино? Що в житті ти знаходиш, Небого? В чому сила твоя? В чому правда? Що залишить життя наостанок? Ти чекаєш щасливого завтра, А знаходиш обвуглений ранок... І нема рятівних в світі крапель... Дійсність плани сама скоректує І життя, мов безжалісний скальпель, Сполосує тебе...сполосує... І заплаче душа твоя гірко: Все - у порох, що ставив на карту... Поміліє життя твого гирло, І не стане ні сил, ні азарту..
Я від любові не помру сьогодні (я що не день - закохуюсь в земне)... Над світом слів, що не впадуть в безодню, Соломинко моя, тримай мене... Мов нескінченність, ця зимова сутінь... Весни чекаю, як чекають свят... Забути хочу...тільки... як забути Тремтіння те, від маківки до п"ят? Стрясати тишу не посмію всує... Я душу не розтну, як чорний мавр... Весну й любов в безсмертя заримую І в темну ніч загублю календар... І хай собі сміється місяць в повінь, І скрегіт тиші - цвяхом по вікні: Сьогодні
Нам дорогу в кохання встеляв листопад, Я раділа, неначе дитя... Ти мені говорив: не дивися назад, В нас попереду ціле життя... Відкружляла уже золота заметіль, Причаїлась в чеканні зима... Ти мені говорив, що кохання - це біль, І без болю любові нема... Ти казав: я поставлю всі скарби на кон, Щоби біль не ввійшов в твої дні... Ти мені говорив, що життя наше сон... Я живу наяву чи у сні? Я прокинулась вранці...важка голова... Перша думка: мабуть, заметіль... Якщо біль відчуваю, це зачить - жив
Show more
About group
Авторские стихи