ІВАН ІВАНЕЦЬ.

ВОЇН І МИТЕЦЬ.
«Ідея визвольних змагань як і взагалі історичне минуле, щойно через мистецьке оформлення ввійдуть живо у кість і кров нації, стануть органічним збагаченням свідомості і могутньою підоймою національної сили».
Іван Іванець, 1936.
9 січня 1893 року народився Іван Іванець, український художник та фотограф, четар Легіону УСС. Саме Іванець створив проект прапора УСС.
Іван Іванець був одним із перших організаторів пресово-мистецької справи в Легіоні УСС. В УСС був художником, графіком і фотографом. Ряд фотографій із повсякденного життя стрілецтва належать об'єктиву його фотоапарата. Четар Легіону УСС. Був головою організації «Пресова кватира» для збору матеріалів до історії УСС. Створив мистецьку групу Пресової Кватири УСС в полі разом із Осипом Куриласом, Левом Ґецом, Юліаном Назараком та Осипом Сорохтеєм. Легіон УСС дістав свій стрілецький однострій і прапор в основному завдяки проектам і заходами співробітників Пресової Кватири — Лева Лепкого та Івана Іванця. Був маляром «Ордену Залізної Остроги» в УСС. Прикрашав у містичному стилі зал у Розвадові (Галичина), де урочисто відбувалось пасовання на Лицарів.
Від 1917 року був командантом відділу протигазової служби УСС. Того ж року в бою під Конюхами потрапив у російський полон. Після повернення в Україну вступив до Київських Січових стрільців і далі займався пресово-мистецькою діяльністю.
Іван Іванець є автором стрілецьких фото, які послужили ілюстративним матеріалом для багатьох видань, зокрема ювілейного альбому «Українські Січові Стрільці. 1914—1920» (Львів, 1935). Частина малюнків, також світлин зроблені ним поблизу с. Соснів.
У бою під Махнівкою (квітень 1920) втратив більшість свого фотографічного доробку з часів Визвольних змагань. Це зокрема 2 тис. фотографій історичних пам'яток і мистецьких творів та 900 фотографій, що ілюстрували життя УСС.
По закінченню Першої світової війни проживав у Празі. Там, у Карловому університеті здобув юридичну освіту, став доктором права. Паралельно навчався в студії пластичного мистецтва в І. Кулеця.
У 1921 році був членом Стрілецької ради.
У 1934 році працював редактором журналу «Українська ілюстрація» у Львові.
У 1937—1939 роках займався ілюструванням стрілецьких видань і видань «Червоної Калини». Був видавцем «Червоної Калини» та редактором «Календаря-альманаха „Червоної Калини“». Приятель Пласту. Автор батальних композицій, пейзажів. Автор численних спогадів про УСС та статей на мистецькі теми.
У 1942—1944 роках голова Спілки праці українських образотворчих мистців у Львові. Співпрацював із військово-історичним відділом Військової управи Дивізії «Галичина».
У липні 1944 році виїхав зі Львова до Відня, а в 1945 — до Кракова, де його заарештував СМЕРШ і вивіз до Солікамська (Пермська область, Росія), де він помер 10 березня 1946 році.
Злощасного 1952 року в Національному музеї у Львові знищили близько 2000 робіт. Під «приціл» потрапили твори художників першої половини ХХ століття – передусім твори, яка висвітлювали історію Визвольних змагань. У переліку «особливо небезпечних» авторів чи не першим стояло ім`я Івана Іванця. Число його втрачених творів велике: 15 олійних полотен, 61 графічна робота, 20 альбомів малої графіки, акварелей і рисунків – практично весь творчий доробок, який був у фондовій збірці музею.
Нині там зберігається одна його робота — «Незнаний стрілець» (1929).