СИЛА ЛЮДЕЙ

Святковий вихідний - це такий день в який пробуджуються всі лінності, тому цілий день в комп'ютері відповідаємо на ваші запитання та ділимося з вами враженнями. Знайшов посадку дерев жінками депутатами міської ради від "Свободи" пані Наталії та пані Людмили. В коментарях прочитав, що це не посадка дерев,а піар- компанія. Але ми вважаємо, що люба піар- компанія, яка підкріплена добрими справами, це є добра справа. Не знайшовши нічого нового, вирішив прогулятись по місту. Зміни відразу вдарили в очі, де ями були по коліна тепер стали по пояс. Новий асфальт, який клали в центрі на сніг мабуть здув вітер. Вирішив через парк піти на міське кладовище, в парку побачив декілька нових дерев, на кладо

Нарешті дорога до Радомишля. Знаєте, як зараз, маєш роботу потрібно за неї триматись. Ось так і працюєш, без вихідних та прохідних. Але зайшовши в маршрутку , всі негаразди залишилися по ту сторону транспорту. Сівши біля радомишльських цокотух, ніби й не покидав Радомишля. Боляче обговорювали намагання чиновників здати дві скважини пивзаводу, які є власністю громади. А то дивно, що громаді на її власність надають часи використання води. Затронули й забудову біля адміністрації, де будується базар. Виявляється, що під час забудови були знайдені підземні ходи, які здавна прославляли наш Радомишль. Навіть видали заборону на забудову цього обєкту. Але будують наші депутати, а у них, якщо не мені,

Зайшовши в радомишльську маршрутку, поспішив зайняти місце біля наших не байдужих радомишлян. Як тільки рушили, то почалась розмова, в першу чергу говорили про Соболевського - брехунця, так охрестили "інформаційний вісник". Думок було багато, наприклад, якби робили якусь роботу, то її було б видно і не потрібен був цей "брехунець". По друге, вразило те, що друкувався він не в Радомишлі, а в Малині. Ну це зрозуміло, ніхто не здасть скільки примірників було насправді і який був відкат. Почув і комплімент в сторону Соболевського, в тім, що він має талант до заробітку грошей, на жаль не в громаду, а собі. Говорили про асфальт, який кладеться своїм і по блату, стелять аж до будинку, навіть на пер

Якось прогулювався центральними вулицями міста, вірніше не вулицями, а направленнями, суцільні ями та гололід. Побачив, як з міської ради вийшла, витираючи сльози, жіночка похилого віку. Зупинився поряд та й слухаю розмову між цією жіночкою та двома чоловіками, які супроводжували її. Як виявилось, жіночка дуже хвора і вже втретє приходить з проханням розшукати депутата, який закріплений по її вулиці, для заповнення акту на субсидію. Значна частина депутатів не проживає в місті, тому посилають виборців до інших депутатів. Цікаво, що посилає до інших депутатів секретар міськоі ради, яка і є депутатом міської ради. До розмови приєднався ще один виборець, і сказав, що його вуличний депутат, як ч

Цього разу повертаючись до Радомишля в маршрутці все було тихо.Це можна зрозуміти, по тому, що наші пихаті наробили такого життя, що кожна болюча тема доводить до сліз. А при температурі маршрутки сльоза долітаючи до полу стає крижинкою, а в маршрутці лід - це травми.Тому я витягнув планшет і став дивитись ,що нового було зроблено в Радомишлі, коли проглядав сторінку на якій дякували за віконце в тренажерний зал кнопкодаву Дзюблику , то ця тема зацікавила не тільки мене, а і сусіда. Він розповів, що зверталися до Дзюблика його підшефний ветеранський колектив з проханням покупки музичного інструменту. На що він і відповів, звертайтесь до моєї партії в Київ, якщо вона дасть добро, то буде вам

Про те як на сесії міської ради своя же більшість "опустила" Соболевського не говорить лише ледарь. Що ж сталось? Як завжди на сесію Соболевський придумує собі надбавки, вже отримує за все, залишилось отримувати ще і за те,що діди воювали. Всі ці надбавки він хотів протягнути і на наступний рік, мотивуючи тим, що з нового року мінімальний заробіток зріс в два рази і йому потрібно отримувати вже за 100 тис. Треба було бачити , як він бігав очима шукаючи підтримку то на праву сторону, то на ліву, але всі стали ховати очі. Соболевський вже і сам повірив,що він Олег Вікторович, але вище Лезі він так і не підіймався. Просто деякі люди люблять, щоб біля них бігали лизуни і підстукували на всіх. Та

Дали потримати в руках переписку Соболевського з бувшим керівництвом комунального господарства. В листі керівник господарства просив підвищити йому заробітню платню до 4500 гривень, обгрунтовував це непоганими заробітками простих працівників комунального господарства. На той час працівники отримували до 2500 гривень. Відповідь незабарилася, виявляється, що на думку Соболевського, великі зарплати комунальників привели до краху підприємства. Але коли керівником він всунув свою людину, то з першого дня все змінилось, заробітня платня директора стала 28000 гривень, а за мовчання бухгалтери отримують до 8000. Підприємство стало на 100 % дотаційним (навіть ізоляцію купує міська рада). Це робиться,

Сьогодні повертаючись до Радомишля я слухав як в маршрутці люди з обуренням розповідали про те, як міська влада ховала асфальт під сніг. Дуже приємно було слухати обурення людей, які дійсно вболівають за Радомишль. В голові склалось питання, чому таких людей не обирають на керівні посади? До розмови втрутилась ще одна людина, яка зі знанням цієї тематики, розповіла причину цього безладу. Причини таким діям є те,що договори заключаються з жінкою народного депутата Павла Дзюблика, яка нещодавно стала директором асфальтного заводу, і більша частина асфальту (проплачена з бюджетів) не надходить до кінцевого споживача. Підписуюються фіктивні папери, акти, прийомки, а гроші ділять між собою власни