Предыдущая публикация
Кто посылает мне слова?
Рифмуя чётко в строки
Будто невидемый поэт преподаёт уроки,
В них есть природы красота,
И мудрости творенье
Души прекрасной чистота,
И истинны рожденье!!!!
Мне остается лишь одно,
Их записать,дополнить..
Что бы однажды прочитав,
Меня смогли Вы вспомнить!!!
Мои стихи-моя душа
С уважением к Вам:
Чепига А.М,
Как жаль, что я не подарила
Тебе когда-то сына, дочь
За нас тогда судьба решила
И развела дороги прочь..
Нам жизнь, давно посеребрила
Виски, как инеем зимой
Я всё-таки тебя любила
И поняла, что ты был мой
Быть может это ностальгия
Тревожит душу иногда..
глаза твои я не забыла
И помнила всегда...
Но в жизни так всегда бывает,
Что наши чувства серпантин
И сердце от любви страдает
До самых, что не есть седин
А мне сегодня шестьдесят
И так хотелось бы узнать
Куда ушли мои года?
Оставив мне воспоминания!
А мне сегодня шестьдесят
А в сердце молодость опять
Закружит вихрем иногда,
Твои признания...
А мне сегодня шестьдесят
Но выгляжу на двадцать пять
Пускай не телом, а душой
Благодарю, что ты со мной,
А мне сегодня шестьдесят
Я обниму своих внучат
И в окружении родных
Им прочитаю этот стих!
А мне сегодня шестьдесят
Воспоминания пьянят,
И понимаю, что не зря
Горит моя в небе заря!!!!
Якщо є на світі рай,
То біля мами, в її серці.
Дитинство то казковий край
Де сонце грає на весельці!
Там вистачає всім тепла
І стеляться під ноги квіти
Немає горя, нема зла
І радісно сміються діти
У кожного в житті свій рай
Мій був в далекому дитинстві
Роки пішли за небокрай
Лишивши сад в осіннім листі.
Мої вірші - моя душа!!
Обійми мене, любий, зігрій!
В моїм серці вже осінь настала
Відчувала завжди подих твій
Я тебе не любила - КОХАЛА
Я тонула в озерах твоїх,
Що на мене дивилися ніжно,
Шаленіла в обіймах міцних
Навіть взимку. коли було сніжно!
Дуже швидко минають роки
І життя в далечінь поспішає
Навесні задзвенять ще струмки,
Від кохання душа заспіває
Мої вірші - моя душа!!!
Ти не приходь до мене в снах,
Все закінчилось, промайнуло,
Геть відлетіло, наче птах
І зветься все тепер - минуле.
Та іноді серце щемить
І сумно, гірко так буває,
Не повернути більше мить
Коли душа навіть співає,..
Усмішка сяє промінцем,
Вуста мов маки червоніють
Не може бути все кінцем,
Коли серця кохати вміють!!
Яка чудова літня ніч,
Село притихло і дрімає,
Місяць з зорею віч -на -віч,
У яснім небі пропливає...
Вітер під вербами приліг,
Туманом вкрився, спочиває.
І роси стеляться до ніг,
А соловейко ж як співає!!!
Шепочеться сонна трава
Їй і вночі нема спокою,
Цвіркун там підбера слова,
Все вихваляється собою!!!
В мить стало тихо тільки десь,
Птах полохливо застрекоче
Землю колише Всесвіт весь,
Краса!!! Аж серце вискочити хоче!!!!!!!!
Мої вірші - моя Душа!!!!!
Прости меня Вселенная, прости
Мне до тебя расти ещё расти,
Я лишь пылинка, в сравнении с тобой,
Что затерялась в суете земной,
Ну и какая моя миссия, скажи?
Зачем так много в этом мире лжи?
Где истинна. в чём жизни суть?
Кто предназначил мне мой путь?
Чтоб по крупице мудрость собирать,
А после, всё Земле отдать,
Вселенную наполнить добротой
Для этого мы и живём с тобой!!!
Вот бы побывать на краю Света
Там может быть зима, а может лето,
Вот так бы взять и полететь
Но я грущу, ведь крыльев нет...
А так хочу Землю с небес увидеть,
Дотронуться душой к душе земной,
Забыться, но никого в пространстве не обидеть,
Лететь и просто любоваться красотой!!!
Мои стихи - моя Душа!
С Уважением к Вам: Чепига А.М.
03:41
загрузка
Показать ещё