В краю,де чути сонця сміх,
Де ніжно пахне рута -м"ята,
Намисто скрипок золотих
Вплітають в серце солов"ята.
Блукає літо у полях,
Духмяний колос вгору пнеться.
До мене стелить довгий шлях
Земля,що батьківською зветься.
Блищить в очах світанків синь,
Палають зорі,мов троянди.
Мій краю!Я- твій вірний син,
А ти- взірець добра і правди!
І світла юнь,мов щастя мить,
В душі барвінком чистим в"ється,
Завжди зігріє й захистить
Земля,що батьківською зветься.
Блищить вогнем джерел сльоза,
Летять тополі в синє небо.
А гнівом сповнена гроза,
Як хижий птах,кружляє степом
Мій рід- козацький бойовий,
Що перед бурями не гнеться.
Шумить мені крізь дух завій
Земля,що батьківською зветься.
Чи то весни зелений ц
#новости