У 1903 році уряд Франції вигнав картузіанських монахів з їхнього монастиря в Альпах і конфіскував усе їхнє майно: монастир, винокурню та обладнання.

Здавалося б, разом із цим держава отримала і головне — знаменитий лікер Chartreuse.
Але виникла одна маленька проблема.
Рецепт ніхто не міг конфіскувати.
Його знали лише двоє монахів, і вони тримали його… у пам’яті. Нічого не було записано так, щоб влада могла це забрати.
Французький уряд спробував відтворити напій самостійно. Хіміки аналізували пляшки, проводили досліди і намагалися відтворити формулу за допомогою науки того часу.
Але всі спроби провалилися.
Лікер, який почали виробляти під назвою Chartreuse, був настільки гіршим за оригінал, що майже одразу зіпсував репутацію бренду. Продажі стрімко впали, а компанія, створена для його виробництва, збанкрутувала у 1929 році.
Тим часом монахи переїхали до Таррагони в Іспанії.
Саме там вони продовжили виробляти справжню Chartreuse.
І в тому ж 1929 році, коли державний проєкт у Франції остаточно провалився, монахи тихо повернули собі права на власне ім’я.
Згодом вони повернулися і до свого монастиря.
Секрет лікеру зберігається й сьогодні.
Його знають лише двоє монахів одночасно. Коли один з них помирає або більше не може виконувати цю роль, він передає свою частину знання наступнику.
Повний рецепт ніколи не виходить за межі ордену.
Лікер Chartreuse створюється з 130 рослин, трав і квітів, а підготовка цієї суміші досі перебуває під особистим контролем картузіанців.
Усе почалося з рукопису 1605 року, який і сьогодні залишається частиною традиції ордену.
Французька Третя республіка існувала з 1870 до 1940 року.
А монахи…
і їхній лікер Chartreuse існують і досі.
Іноді найцінніші речі неможливо відібрати —
якщо вони зберігаються не на папері, а в пам’яті людей.