Натягнула Ксюша
на свій рот брехню
і тепер у Ксюши
посмішка "на всю".
Всім розповідає всіляку єрунду:
"Какая я хорошая,
не плачу, не кричу.
Я ничего не брала,
ты ж моя сестра,
случайно видео пропало,
что "качи" не знаю я.
Глупая, безумная,
бегаешь, кричишь."
А ти звідкіля знаєш?
спиною до всіх стоїш.
На колінцях з посмішкою
обличчям до стіни
ти поправляла "Женечке"
чужі медалі на груді.
Скажи: "Но я же слышала".
І Ксюші не в клепки
за Славу заступилися
звичайні дітлахи.
І я стояла поруч,
ось, руку простягни,
марно чекала поміч
у власної сестри.
Я думала і плакала,
мене ж на все життя
матінка запевнила,
що в мене є сестра.
Та не може бути,
не може бути то,
що би Ксюша зрадила
за ради ос